Трапляється, спадають на думку такі думки, що й не знаєш, чим їх пригостити.

Ми в захваті від того, чим у собі не стали б захоплюватися.

Я люблю гуляти ночами. Це мені більше до смаку, світ стає іншим. Пустельний, тихий та таємничий.

Не ми керуємо країною, ми лише мізерна меншість, що голос кричить у пустелі.

Чоловік, за винятком тих божевільних моментів, коли ти любиш його так, що дозволяєш увійти до себе, завжди залишається осторонь. Тому потім, коли ти більше його не любиш, тобі стає неприємно навіть думати про те, що колись він був тобі потрібний.

Істина – діамант. А ти бачиш лише одну грань цього діаманта і все одно шукаєш там якусь ваду, недолік, який зменшить його цінність. А я повертаю діамант і одну за одною розглядаю його грані, і в кожній бачу своє особливе світло. І до істини можна дістатися, лише побачивши картину загалом.

Людина, якій нікуди подіти свій час, завжди без найменшого завзяття совісті посягає на чуже.

Те, що ти народився, ще нічого не означає.

Коли жінка сидить ось так на чоловікові, обіймає його руками та ногами, і він у ній, і обидва знають, що потім вона  не залишиться, це ненависть.

Я сміюся, щоб не плакати, не вити, не стогнати, не кричати, не кричати поганим голосом, не лаятись на чому світ стоїть.
Сміх — це ще один спосіб дати вихід емоціям.