— Я повернулася, щоб сказати, що ти ненормальний, хам, женоненависник, грубіян і мужлан! — А крім цього? — Ти ще й хвалько. — Зрозумів. Ти закохалася в мене. — Я?!
— Ви неймовірно швидко видужали. — Так... Так... Сам витяг із себе шрапнель. Мері сказала, у мене був жахливий лікар... — Що ж, я... надзвичайно... радий, що ви... ммм... ну... з нами...
— Він просто друг. І просто підставив мені плече. — Дивно. Друзі мені теж підставляли плече раніше. Але ніколи настільки, щоб моя мова провалювалась до них у рот.
Сподіваюся, якось ти полюбиш когось. Полюбиш так сильно, що, заплющивши очі, ти бачитимеш її обличчя. Я бажаю тобі цього. Я хочу, щоб ти дізнався, як це любити всім серцем. Перш ніж я заберу її в тебе.