"Коли подати обід, містере Холмсе?" – запитує місіс Хадсон.«О сім тридцять післязавтра», – відповідає він.

Суть моєї думки в тому, що я неможливий, премерзкий, грубий, дрімучий і цілодобово буркотливий козел, якого вам може не пощастить зустріти. Я нехтую чеснотою, не помічаю краси, дивуюсь, коли дивлюся в обличчя щастю. Тож я не зрозумів запрошення стати шафером. Бо не припускав, що можу бути найкращим другом.

— З вас міг би вийти непоганий злочинець.
— А з вас — непоганий поліцейський.

Іноді я пропадаю у кролячій норі своєї психіки.

За допомогою висновків можна вирішити такі завдання, які ставили в глухий кут всіх, хто шукав їх вирішення за допомогою своїх почуттів.

- Шерлок зняв з мене звинувачення у вбивстві.
— Мені вдалося довести, що в момент вчинення жорстокого потрійного вбивства він в іншій частині міста скоїв крадіжку зі зломом.

Подивіться на це, місіс Хадсон. Тиша, спокій, умиротворення... Хіба це не погано? (Полюбуйтеся, місіс Хадсон. Мирно, тихо, спокійно. Яке гидота!)

Відкиньте все неможливе, то, що залишиться, і буде відповіддю, якою би неймовірною вона не здавалась.