Одягнувши на пса корону, на ланцюг його вже не посадиш.

Нехай я коротун, але не боюся дивитися ворогам в обличчя.

Вирвавши людині язик, ви не доведете, що він брехун, а лише дасте зрозуміти, що боїтеся його слів.

— Ми раді, що не помер.
- Я теж, люба. Смерть нудна, особливо зараз, коли у світі стільки всього відбувається.

Навіть у розпалі війни потрібно дотримуватися якихось пристойностей.

— Я хотів би послухати, як новобранець із Нічної Дозору став Королем Півночі.
— Як тільки ви розповісте, як Ланністер став Десницею Дейнеріс Таргарієн.
— Довга та кривава історія. Чесно кажучи, я майже завжди був п'яний.
- Мої васали вважають мій візит дурістю.
— Звичайно. Якби я був вашим Десницею, я був би проти. Залізне правило: Старкам не щастить, коли вони їдуть на південь.
- Правильно. Але я не Старк.

- Моя сестра бажає мені зла і шукає будь-яку мою слабкість. Вона  не повинна дізнатися про тебе.
- Я твоя слабкість?
- Це комплімент, міледі.
— Хіба слабкість може бути компліментом?
-...

Смерть підбиває остаточний підсумок, тоді як життя сповнене можливостей.

Тост. За славних нащадків будинку Ланністерів: карлика, каліку і матір божевільного.

— Похвальбою та жорстокістю кохання свого народу не завоюєш... як і кохання своєї королеви.
— Мати каже, що страх кращий за кохання. А вона [Сансу] мене боїться.
- Бачу. Шкода, що Станіс із Ренлі не дванадцятирічні дівчинки.