— Ти в порядку?

— Ну, не рахуючи болючого болю...

— Думаю, можливість використовувати сарказм — це гарна ознака здоров'я.

— У тебе є ідея, правда?
— Так.
— Ми потрапимо через неї в колотнечу?
— Можливо.
— А фізично боляче буде?
— Безперечно. Пішли!

- Місяць викликає в тобі фізичні зміни, ти прагнеш крові все сильніше і сильніше.
– Жага крові?
- Я про спрагу вбивати.
- Я вже починаю відчувати цю спрагу, Стайлз.

— Просто цікаво: яку частину тіла ми шукаємо?
— Я якось не думав про це...
— І що, коли вбивця все ще тут?
— Про це я теж не думав...

— Я дивився на неї і відчував, ніби мені вбік кувалдою вдарили.
- Так, це називається розбитим серцем. Про це співається у парі мільярдів пісень.

- У мене є ідея.
- Добре.
— Навіть швидше за план.
— Звучить чудово.
— Але ти ще не знаєш його.
- Ну, чудово, що в тебе взагалі є план.

- Щось змінилось.
- Ти про що?
- Я не впевнений. Щось не так. Зі мною та моїми друзями. З усіма нами. Щось змінилось. Я гадаю, що це через мене. І я не знаю, як це виправити.

- Ти взагалі знаєш, чому вовк виє?
– А винен?
– Це сигнал. Коли вовк один, він виє, сигналізуючи про своє місцезнаходження іншим членам зграї. Коротше, якщо почуєш виття – значить десь поблизу вовк чи ціла зграя.

- Що ти тут робиш?
- Атестат отримати мені все ж таки потрібно.
- Ні. Що тобі потрібно, так це побити тебе свинцевою трубою, обмотаною колючим дротом.
- Гаразд, визнаю, що зробив помилку.
- Вбивства. Ти скоїв вбивства.