Коли розум страждає, тіло кричить.

— Його можуть бачити лише мертві? І мільярди людей знаходять у цьому сенс?
— Такою є природа віри.

Іноді виникає непереборне бажання сповідатись. І не можна упускати цей момент.

— Забирати життя в людини, погана вона чи ні, — це гріх.
- Ні, забирати життя без причини - це гріх.

— Сину  мій, Всевишній наказав нам дбати про душі землян. Але не тут, на землі, настає зцілення грішної душі. Ти, сину  мій, їв хліб беззаконня і пив вино розкрадання.
— А ти знаєш, батьку, яке воно солодке, вино розкрадання?
- Хто ти? Диявол чи недоумкуватий дитя?
- Я Зобар. Перший конокрад у світі, ваше священство.
— Більше вам нема чого сказати?
— Додому треба, попрощатися з усіма. Коней погладити, поплювати їм у морди, щоб не наврочили. Вина розкрадання ковток не заважало б.

— Ви втратили щось?
- Друга. Втратив, бо він не існував. Принаймні таким, як я гадав. Я кожен день сидів з ним поруч... Найсмішніше, я сумую за людині, якого вигадав, якого не існувало. Боже, як би я хотів зараз із ним поговорити!