Чому ти віриш у те, у що віриш? Що ти знаєш і чому ти думаєш, що ти знаєш?

— Ми на вокзалі Кінгз-Крос, кажеш? Я думаю, якби ти схотів, ти міг би сісти на поїзд.
— Куди б він мене відвіз?
- Вперед.

— Персі, на мою думку, задоволений роботою. — Гаррі сів на одне з ліжок, спостерігаючи, як«Гармати Педдл» влітають і вилітають із плакатів на стелі.
- Задоволений? - обурено пирхнув Рон. — Він би ночував на роботі, та тато ввечері за ним заходить. А на своєму начальнику просто збожеволів.«За словами містера Крауча…»,«Як я сказав містеру Краучу…»,«Містер Крауч вважає…»,«Містер Крауч каже…». Дивишся, не сьогодні завтра оголосять про заручини.

— Гаррі, стривайте, вже сутеніє! Я не можу дозволити вам тинятися в такий час біля замку одному!
- У такому разі - приєднуйтесь, сер!

— Слухайте мене, ви всі троє. Ви втручаєтеся в те, у що заборонено. Це небезпечно. Те, що собака охороняє це секрет професора Дамблдора та Ніколаса Фламеля!
— Ніколаса Фламеля?
- Даремно я це сказав. Даремно я це сказав...

– Я бачу багато відваги… ще непоганий розум, є талант, о так… і нестримне бажання показати себе. Куди ж Вас визначити?
- Тільки не Слизерін... Тільки не Слизерін...
- Не Слизерін? А ви впевнені? Ви могли б стати великим. Все тут, у вашій голові. А Слизерін допоможе тобі на шляху до величі, в цьому немає  сумніву. Ні?
– Тільки не Слизерін. Прошу, будь ласка, визначайте будь-куди, тільки не Слизерин.
— Що ж, якщо Ви впевнені... хай буде... Гриффіндор!

Кохання засліплює. Ми обидва намагалися дати нашим синам, не те, що їм було потрібно, а те, що нам було потрібно. Ми були так зайняті спробами виправити наше минуле, що зруйнували їхнє сьогодення.

Що говорять під час розлучення люди, які прожили шістнадцять років у міцній нелюбові один до одного?

Вона одна була чимось справжнім у всьому світі...