— Ти що, зовсім сліпий? Не бачиш, що тебе дурять? Ти що справді віриш, що драна кішка тебе любить? Невже ти думаєш, що будеш із нею щасливий?
— Нещодавно був!
— Ах, я й забула, що щастя в тебе між ніг! Гаразд, бажаю тобі щастя, коню! Тільки запам'ятай—ліжко звичайно буває велике, але життя ще більше! Можеш йти, матимеш ще одну порцію щастя!
— Знаєш, яка між нами різниця?
- Яка?
— Ти хочеш, щоб я стала твоєю нареченою.
- Так.
— А я хочу стати твоєю вдовою.
Іво (цілує): — Я хотів перевірити, чи справді ти дівчина.
Міллі (вдаряючи між ніг): - Я хотіла перевірити, чи справді ти хлопець.
- Вітаю! Знаєш, ти дуже симпатична!
— А ти знаєш, що ти дурень?
Вона на мене ображається, а я її кохаю, кричить на мене, а я її кохаю, б'є мене, а я її кохаю. Люблю, люблю, люблю і нічого не можу з собою вдіяти.
— Засунь собі«Карлітос» у...
— Досить, Мілагрес!
— В горло, а що ви подумали?
Іво: У тебе буде казкове життя, Міллі.
Мілагрес: Звичайно, ти вмієш розповідати казки.