— Ти що, зовсім сліпий? Не бачиш, що тебе дурять? Ти що справді віриш, що драна кішка тебе любить? Невже ти думаєш, що будеш із нею щасливий?
— Нещодавно був!
— Ах, я й забула, що щастя в тебе між ніг! Гаразд, бажаю тобі щастя, коню! Тільки запам'ятай—ліжко звичайно буває велике, але життя ще більше! Можеш йти, матимеш ще одну порцію щастя!
— Знаєш, яка між нами різниця?
- Яка?
— Ти хочеш, щоб я стала твоєю нареченою.
- Так.
— А я хочу стати твоєю вдовою.
Дивно чути розмову про мораль від аморальних людей і перестаньте засуджувати інших, ніхто з вас не має для цього морального права.
Життя це як колода карт, а я не знаю, з якою ходити.
- Ти дихаєш?
- Так.
— Але ж повітря не бачиш?
- Ні.
— Але ж знаєш, що він є?
- Так.
— Оце і є віра.
Мені здається, що чоловіки створені для того, щоб мучити жінок.
Іво (цілує): — Я хотів перевірити, чи справді ти дівчина.
Міллі (вдаряючи між ніг): - Я хотіла перевірити, чи справді ти хлопець.
- Вітаю! Знаєш, ти дуже симпатична!
— А ти знаєш, що ти дурень?
— Мені хочеться, щоб чоловік про мене дбав, а не думав лише про ліжко.
— Тоді тобі потрібний страховий поліс.
Знаєш, я завжди думала, що щастя десь далеко. Дивилася у фільмах, як інші люблять один одного, але ніколи не думала, що теж буду щасливою. Для мене це завжди була казка.