— А їхнього капітана звуть... Саламандра.

— Самовар.

— Салазар!

— Я не шукаю неприємностей!
— Який жахливий підхід до життя?

- Дядько Джек!
- Хлопчик мій!!! Як ся маєш?
— Та гріх скаржитися. Ти?
— З ранку тут маю. Порки чекаю. Обслуговування тут жах.
- Обурливо.
— Океани обігрілися кров'ю. Ти посидь на суші. Поки будеш ціліше.
— Так мене зараз на суші страчують.
- Резонно. Я тобі про скелета байку розповідав?
— Так, багато разів.
— Заходить скелет якось у бар. Замовляє пиво та швабру.
- Ха-ха-ха-ха-ха.
- Живіт надірвеш.
— Якщо засудять до четвертування, просись до Віктора. Має легку руку.
- Дякую.
— Скажеш, що від мене, посіче крупно.

— Ким я для вас?
- Скарбом!

— А ну понатиснемо, давай-но, ще!
- Усе! Досить! Я за Каріною!
— Кинеш мене заради інституції в мереживах?!
- Так!
— Усі мужики однакові!

Не вбивайте мене! Бо якщо мене вбити, то я... помру...

Знав я одного іспанця, звали його... якось іспанською.

- Я займалася горологією.
— Ну... соромитися тут нічого, кожен заробляє, як може.
- Це наука про час, інститутська дисципліна.
— Нічого страшного, моя мати теж була інституцією.

Добре виглядаєш! Така хода певна у тебе. Що нога відросла?

- Генрі, тризуб відшукати неможливо.
- Тебе я знайшов.
- А це казка.
— На зразок казок про вас із капітаном Джеком Горобцем? Розшукаю його, він допоможе...
— Тримайся подалі від Джека! Та й узагалі від морів. Поводишся як...
— Як пірат? Я не відступлюсь. Я поверну тебе додому!