Ти – це не твоя робота. Ти це не скільки грошей у тебе в банку. Ти – це не машина, яку ти ведеш. Ти – це не вміст твого гаманця. Ти – це не ключі від машини. Ти — це лайно, що співає і танцює, центр цього світу...

— Тайлер, ви знаєте, ви найцікавіший з усіх моїх одноразових друзів. У літаках все одноразове, навіть люди.
- О, зрозуміло. Дуже розумно.
- Дякую.
— І це вам подобається?
- Що?
- Бути розумником.
- Цілком.

Я нічого не казав — і тому люди вважали, що в мене все зовсім погано. Вони плакали голосніше. Голосніше плакав і я.

Люди – раби своїх речей.

Вір мені. Ми зустрілися у дивний період мого життя.

Чи не розбивши яєць, омлет не приготуєш.

Та мене так не вирячили з початкової школи!

Шість місяців я не міг спати. Коли в тебе безсоння все нереально; все дуже далеко від тебе, все це копії копій копій.

До біса досконалість. Не треба його добиватися. Потрібно розвиватися. Нехай фішки лягають як лягають.

Аварійний вихід на висоті 30 тисяч футів. Ілюзія безпеки.