У чужих драмах є щось безмірно жалюгідне.
Досвід не має жодного морального значення; досвідом люди називають свої помилки. Моралісти, як правило, завжди бачили в досвіді засіб застереження та вважали, що він впливає на формування характеру. Вони славили досвід, бо він вчить нас, чого слід слідувати і чого уникати. Але досвід не має рушійної сили. У ньому так само мало дієвого, як і в людській свідомості. По суті, він тільки свідчить, що наше майбутнє зазвичай буває подібне до нашого минулого і що гріх, скоєний одного разу зі здриганням, ми повторюємо в житті багато разів – але вже із задоволенням.
Адже порок завжди накладає свій друк на обличчя людини. Його не приховаєш.
Так звані«аморальні» книги - це лише ті книги, які показують світові його вади, от і все.
Розкрити людям себе і приховати художника – ось чого прагне мистецтво. (Мета мистецтва – розкрити красу та приховати художника.)
Помірність - це все одно що звичайний нудний обід, а непомірність - святковий бенкет.
…і найсміливіший з нас боїться самого себе. Самозречення, цей трагічний пережиток тих диких часів, коли люди себе калічили, затьмарює нам життя. І ми розплачуємось за це самообмеження. Будь-яке бажання, яке ми намагаємося придушити, блукає в душі і отруює нас. А згрішивши, людина позбавляється потягу до гріха, бо здійснення – це шлях до очищення. Після цього залишаються лише спогади про насолоду або хтивість каяття. Єдиний спосіб позбутися спокуси – поступитися йому. А якщо надумаєш боротися з ним, душу буде томити потяг до забороненого, і тебе змучують бажання, які жахливийзакон, тобою ж створений, визнав порочними та злочинними. Хтось сказав, що найбільші події у світі – це ті, що відбуваються в мозку людини. А я скажу, що найбільші гріхи світу народжуються в мозку, і тільки в мозку.
Якщо неприємно, коли про тебе говорять, ще гірше — коли про тебе зовсім не говорять.
Я спитав у неї, чи не бальзамує вона серця своїх чоловіків і чи не носить їх на поясі, як Маргарита Наваррська. Вона відповіла, що це неможливо, тому що в жодного з них не було серця.
Своє життя - ось що найголовніше.