Дорослі дуже полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що в тебе з'явився новий друг, вони ніколи не спитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: А який у нього голос? Які ігри він любить грати? Чи ловить він метеликів? Вони запитують: Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? І після цього уявляють, що впізнали людину.

Зірки дуже гарні, бо десь там є квітка, хоч її й не видно.

Люди? Ах так... Я бачив їх багато років тому. Але де їх шукати – невідомо. Їх носить вітром. У них немає  коріння – це дуже незручно.

Він не відповів ні на одне моє запитання, але коли червонієш, це означає«так», чи не так?

Вирішив піти — то йди!