- Я напудрив вуса, от і все! Інша розмова була б, якби я поголився! Голий кіт - це справді вже неподобство, тисячу разів згоден визнати це.
... І кіт від образи так роздувся, що здавалося ще секунда, і він лусне.

Ми розмовляли так, начебто розлучилися вчора, начебто знали один одного багато років.

Кіт зняв з підзеркального столу окуляри в товстій роговій оправі, надів їх на морду, від чого став ще більшим, і вийняв із стрибаючої руки Поплавського паспорт.
«От цікаво: впаду я в непритомність чи ні?» — подумав Поплавський.

Везуть покійника і думають, куди поділася його голова.

Слухай беззвучність, слухай і насолоджуйся тим, чого тобі не давали в житті, — тишею.

Адже й ми хочемо жити та літати!

Штани коту не покладаються, месир. Чи не накажете Ви мені надіти і чоботи? Кіт у чоботях буває лише у казках, месир. Але чи бачили Ви колись когось на балу без краватки? Я не маю наміру опинитися в комічному становищі і ризикувати тим, що мене виштовхають у шию!

Але тільки-но зник брудний сніг з тротуарів і мостових, щойно потягло в кватирки гнилуватим неспокійним вітром весни, Маргарита Миколаївна затужила дужче, ніж узимку. Вона  плакала часто потай довгим і гірким плачем. Вона  не знала, кого вона  любить: живого чи мертвого? І чим далі йшли відчайдушні дні, тим частіше, і особливо в сутінки, їй приходила думка, що вона пов'язана з мертвим.
Треба було або забути його, або померти. Адже не можна ж жити таке життя. Не можна! Забути його, чого б не варто — забути! Але він не забувається, ось гореу чому.

Питання крові – найскладніші питання у світі!

Святкове півночі іноді приємно і затримати.