Везуть покійника і думають, куди поділася його голова.

- Ах, не нагадуйте мені, Азазелло! Я була тоді дурна. Так, втім, мене і не можна суворо звинувачувати за це — адже не щодня зустрічаєшся з нечистою силою!
— Ще б пак, — підтверджував Азазелло, — якби щодня, це було б приємно!

Образа є звичайною нагородою за хорошу роботу.

— А що це за такі кроки на сходах? — спитав Коровйов, граючи ложечкою в чашці з чорною кавою.
— А це нас арештовувати йдуть, — відповів Азазелло і випив стопочку коньяку.
- А ну-ну, - відповів на це Коровйов.

- А що це за кроки такі на сходах?
- А це нас заарештовувати йдуть.
- А, ну-ну...