— Знову почалася якась нісенітниця, — зауважив Воланд.

— Слухаю і продовжую, — відповів кіт.

Сеанс закінчено! Майстро! Уріжте марш!!

– Ба! Але ж це письменницький дім. Знаєш, Бегемот, я дуже багато гарного і приємного чув про цей будинок. Зверни увагу, мій друже, на цей будинок! Приємно думати про те, що під цим дахом ховається і визріває ціла безодня талантів.
— Як ананаси в оранжереях, — сказав Бегемот.

Королева... вухо спухне... Навіщо ж псувати бал спухлим вухом?... Я говорив юридично... з юридичної точки... Мовчу, мовчу... Вважайте, що я не кіт, а риба, тільки лишіть вухо.

Я побіг у комору, врятував сьомгу. Я побіг у кухню, врятував халат.

Кожен прикрашає себе як може.

- Я в захопленні, - монотонно співав Коровйов, - ми в захопленні, королева в замилуванні.
- Корольова в захопленні, - гнувся за спиною Азазелло.
- Я захоплений, - скрикував кіт.

Історія розсудить нас.

- Я напудрив вуса, от і все! Інша розмова була б, якби я поголився! Голий кіт - це справді вже неподобство, тисячу разів згоден визнати це.
... І кіт від образи так роздувся, що здавалося ще секунда, і він лусне.

Штани коту не покладаються, месир. Чи не накажете Ви мені надіти і чоботи? Кіт у чоботях буває лише у казках, месир. Але чи бачили Ви колись когось на балу без краватки? Я не маю наміру опинитися в комічному становищі і ризикувати тим, що мене виштовхають у шию!