- Куди ти зібрався?
- Додому.
— І тобі потрібне стільки багажу на кілька днів канікул?
Люк опустився у крісло.
— Чогось не вистачає в моєму житті, — зітхнув він.
— Чого тобі не вистачає?
- Мого життя.

У дружбі деякі речі не говорять, про них здогадуються.

Мій тато казав, що ніколи не треба порівнювати людей, адже кожна людина ні на кого не схожа, головне — знайти несхожість, яка найкраще підходить саме тобі.

Є речі, які ми залишаємо позаду, моменти життя, що загрузли в пилу часу. Можна намагатися їх забути, але ці дрібниці, пов'язані одна з одною, міцним ланцюгом приковують вас до минулого.

Зустріч двох – це іноді ще й питання часу. Знайти один одного треба у відповідний момент.