Трійка, сімерка, туз - не виходили з голови і ворушилися на його губах. Побачивши молоду дівчину, він казав:«Як вона  струнка! Справжня трійка червона». У нього питали:«Котра година?» Він відповів:«Без п'яти хвилин сімка». Кожен пузастий чоловік нагадував йому туза.

Як весело вірші свої вести
Під цифрами, в порядку, стрій за строєм,
Не дозволяти їм у бік брести,
Як війську, в пух розсипаному боєм!
Тут кожен склад помічений і в честі,
Тут кожен вірш дивиться собі героєм,
А поет... з ким же дорівнює він?
Він Тамерлан чи сам Наполеон.

У дверях едему ангел ніжний
Главою пониклою сяяв,
А демон похмурий і бунтівний
Над пекельною безоднею літав. Дух заперечення, дух сумніву
На духу чистого дивився
І жар мимовільний розчулення
Вперше невиразно пізнавав. «Пробач, - він річок, - тебе я бачив,
І ти недарма мені сяяв:
Не всі я в небі ненавидів,
Не все я у світі зневажав».

На світі щастя немає, але є спокій та воля.

... та на чужий рот  ґудзика не нашиш.

Блаженний, хто змолоду був молодий,
Блаженний, хто вчасно дозрів.

Хоч важко часом у ній тягар,
Віз на ходу легкий;
Ямщик лихий, сивий час,
Щастить, не злізе з опромінювання. Зранку сідаємо в воз;
Ми раді голову зламати
І, зневажаючи ліньки і негу,
Кричимо: пішов! Але опівдні вже немає  відваги;
Розтрясло нас; нам страшніше
І косогори та яри;
Кричимо: легше дурнів! Катіт, як і раніше, віз;
Надвечір ми звикли до неї
І, дрімаючи, їдемо до ночівлі -
А час жене коней.

Ніжного слабше жорстокий,
і страх живе в душі,
пристрастями млосний.

Злослів навіть без доказів залишає майже вічні сліди.

Нестача сміливості найменше вибачається молодими людьми, які в хоробрості зазвичай бачать гору людських достоїнств та вибачення усіляких вад.