Олександр Сергійович Пушкін

У дверях едему ангел ніжний
Главою пониклою сяяв,
А демон похмурий і бунтівний
Над пекельною безоднею літав. Дух заперечення, дух сумніву
На духу чистого дивився
І жар мимовільний розчулення
Вперше невиразно пізнавав. «Пробач, - він річок, - тебе я бачив,
І ти недарма мені сяяв:
Не всі я в небі ненавидів,
Не все я у світі зневажав».