Пишні її груди натягували чорний шовк сукні; нафарбовані губи, схожі на рану, що кровоточить, надавали їй щось звірине, пекуче, неприродне і водночас збуджувало бажання.

Коли настають перші погожі дні, коли земля прокидається, починає знову зеленіти, коли запашне, тепле повітря пестить нам шкіру, вливаючись у груди і ніби проникаючи до самого серця, в нас прокидається невиразна жага нескінченного щастя, бажання бігати, йти куди очі дивляться, шукати пригод, впиватись навесні.

У жінок взагалі не буває саме коханців, яких їм приписують.

Нерідко вчинок, сам по собі гідний засудження, стає похвальним завдяки наміру, що його надихає.

Погодившись цінувати законне кохання, як зв'язок на стороні, Ви надаєте їй особливу цінність, якийсь присмак розпусти, краса забороненого плоду.

Та й до чого зачіпати людину, від якої повністю залежиш? Адже це швидше нерозсудливість, ніж хоробрість.

Існує, мабуть, звичайне кохання — взаємне тяжіння двох сердець, двох душ. Але існує, безсумнівно, й інше кохання, обтяжливе, пекуче, безжальне — непереборне потяг двох несхожих людей, які одночасно ненавидять і обожнюють один одного.

Війна - варварство, коли нападають на мирного сусіда, але це священний обов'язок, коли захищають батьківщину.

День втомлює мене, набридає мені. Він грубий і галасливий. Я насилу встаю, знехотя одягаюсь і виходжу з дому з жалем. Кожен крок, кожен рух, жест, кожне слово, кожна думка обтяжує мене, наче я піднімаю непосильний тягар.
Але коли сонце починає схилятися, невиразна радість охоплює все моє тіло. Я прокидаюся, одушевляюсь. У міру того, як спускається темрява, я починаю почуватися зовсім іншим: молодшим, сильнішим, веселішим, щасливішим. Я бачу, як згущується ця лагідна велика темрява, що падає з неба; вона  затоплює місто, наче невловима хвиля; вона  прикрадає, стирає, знищуєфарби та форми; вона  обіймає вдома, живі істоти, пам'ятники у своїх неосяжних обіймах.

Коли жінка ненавидить чоловіка, який насильно опанував її, вона  не може, опинившись перед ним, не відчути до нього припливу ненависті. І залишатися байдужою до цієї людини вона  теж не може. Вона  неодмінно або ненавидить його, або прощає. А від прощення недалеко і до кохання.