Мабуть, я помру від цирозу печінки. Принаймні ясно, що помру. Тому й говорю, що не хочу, щоб мені споруджували могилу. Для моєї могили буде достатньо моїх власних слів.

Добровихована людина не ображає іншого за незручністю.
Він кривдить лише навмисно.

Єдина справжня мудрість — у усвідомленні, що ми нічого не знаємо.

Він зовсім не любить ходити до церкви, я ніяк не могла зрозуміти чому, а тепер зрозуміла, коли він сказав, що терпіти не може нікого слухати, окрім себе.

Чоловік майже завжди лише замінник коханого чоловіка, а не сам цей чоловік.

Скажіть людям, що є невидима людина на небі, яка створила всесвіт, і більшість повірить.
Скажіть їм, що фарба не висохла, і вони встромлять у неї палець, щоб переконатися в цьому.

Мені здається, це необхідна якість будь-якої людини — до всіх ставитись однаково. Ну я маю на увазі, не однаково добре чи однаково погано, а рівно у стосунках. Тобто те, що ти можеш собі дозволити, грубо кажучи, з двірником, ти можеш собі дозволити з начальником. Або навпаки: те, що ти не можеш собі дозволити з начальником, не дозволяй і з двірником.

Was mich nicht umbringt, macht mich stärker. Те, що мене не вбиває, робить мене сильнішим.

Несумісність: вона  любить усією душею, а він усім тілом.

Я на жінок крізь пальці дивився,
А потім раптом зустрів таку,
По якій не знаю навіщо,
Не сказати, що люблю, а сумую. Ти була не зі мною, а з іншим,
І я видав собі відхідну,
І себе ні на чому підловив:
Не сказати, що люблю, а ревну. Нам ще до кохання далеко.
Ти гуляй, хіба я забороняю?
І в розлуці одну я тебе
не сказати, що люблю, а прощаю. Я прийду, і я всіх розжену:
Навіть тих, хто сильніший і молодший.
І я все ж таки, я все ж таки тебе,
Не сказати, що люблю, а схоже.