Пам'ятаєш, він розповідав, як вони йшли із мужиками кудись там на Північний Полюс? Пам'ятаєш? У нього під носом виросла бурулька... Він труснув головою, бурулька впала і вбила собаку... Не—не—не, повне марення. Але як розповідає!

Кажуть, що історія розсудить... І розсудить, і засудить, але вже не посадить.

— Може, хтось розповість веселу історію, яка підходить до обіду?

— Для цього обіду підійде лише сумна історія …

О, триклятий прогрес! О, огрядна, усипана кров'ю, але мальовнича гора всесвітньої історії!

Вбивають одного — це вбивство. Вбивають мільйони — це історія.

... якщо богинею не народжуються, то нею стають, навчаючись в інших, які вже досягли божественного рівня.

Це не любовна історія, це історія про кохання.

Крайність бід, досягнувши найвищого ступеня, пробудила дух  народний, без якого не відбувається корінних переворотів.

Знання власної історії визначає нас.

Її математика та її історія. Енріке подумав, що разом вони становили непогане рівняння: його сума була набагато більша за окремі доданки.