Люди шукають собі страждань. Вони хочуть страждати, бо надто слабкі для щастя. Щастя — це робота. Воно не дається легко. Воно відбувається лише з тими, хто відкритий світу. З тими, хто здатний світ жити і відчувати.

Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми – атеїсти чи віруючі, буддисти чи християни – всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух у нашому житті – це рух на щастя.

Мені раніше подобалися жінки з гнівом у власних очах. Може мені просто хотілося зробити їх щасливими.

А коли робиш інших щасливими, і сам стаєш майже щасливим.

Він продовжив:
— А я придивлявся до вас. Не стану ходити навколо та навколо і скажу навпростець. Ми сидимо на цій веранді не перший місяць. А отже, давно знаємо одне одного. Звичайно, ви на цілих 15 років молодші, але хіба це перешкода нашій заручин, як ви вважаєте?

— Ось одружишся, Альошенько, тоді зрозумієш, що таке щастя.
— Так?
— Так. Але пізно буде.

Красу побачити в негарному,
Розглянути в струмках розливи річок!
Хто вміє в буднях бути щасливим,
Той і справді щаслива людина!

Рівнавагу, яка необхідна для щастя, у житті не існує. Як тільки людина, в силу своєї ущербності, починає вважати, що досягла її, вона починає вважати себе богом і падає.

— Здається, можна дістати до неба.
- Ні, навіть не так.
- Як же тоді?
- Вище. Три метра над небом.

Людині потрібно дуже мало для щастя і ще менше для нещастя.