Люди найважче прощають нам те погане, що вони про нас сказали.

— Знайомі гармати! Чорна перлина!
- Перлина? Я чув про неї. Кажуть, що вони грабують судна та порти вже десять років і не залишають живих.
- Зовсім нікого? Звідки тоді чутки беруться?

Що хорошого в егоїстах? Вони не обговорюють інших людей.

— Ба... Спочатку він здавався дивовижним. Мирне, невелике містечко, де всі один одного знають і люди вітаються на вулиці. Звучить ідеально, е?
— Не знаю про ідеал, але, на мій смак, досить мило.
— Штука, яку тобі треба зрозуміти, Тейтуме, полягає в тому, що коли всі один одного знають, у кожного є думка про кожного. І ці думки чіпляються до тебе, а іноді розповзаються. Досить разок посваритись із сусідом — і всі про це знають. Якщо твоя дитина побилась у школі, кожен раптом звертає на це увагу. І ці речіне йдуть, вони збираються. Я був Марвіном Греєм, коли приїхав туди, а до того часу як поїхав, я мав славу Марвіном Який Один раз Кричав На Міських Зборах І Завжди Сперечався З Директором Школи Греєм.
- Довге ім'я...

Злослів навіть без доказів залишає майже вічні сліди.

- Це неймовірно, - сказала баронеса, - мати півмільйонний секретний фонд і бути настільки необізнаним!
— Повірте, баронеса,— відповів Люсьєн,— що якби я мав півмільйона, я вжив би його на щось інше, а не на збирання відомостей про графа Монте-Крісто.

В очах темно, і завмерла душа ;
Гріх не біда, чутка не хороша.

На менестрелів і літописців покладатися не можна — або забудуть, або так ославлять, що краще забули б.

Я не розумію, до чого займатися лихослів'ям. Якщо хочеш насолити будь-кому, достатньо лише сказати про нього якусь правду.

Чутки – жахлива річ. До вечора всі ці люди прийдуть до єдиної думки, що ти боягуз і брехун, що ставить своє життя вище за них. Але в тебе ще є шанс, рядовий. Ти зможеш виправитись під час битви. Бій  спокутує всі гріхи. Це випробування, в якому гартуються справжні герої. Під час бою всі рівні, у всіх одне звання, і неважливо, якою мізерністю ти був до його початку.