Емілія Кларк
Мій батько завжди казав:«Ніколи не довіряй людям, у яких телевізор більше за книжкову полицю». Тому я читаю.
Мій батько завжди казав:«Ніколи не довіряй людям, у яких телевізор більше за книжкову полицю». Тому я читаю.
У читанні, як і у всьому, ми страждаємо на непоміркованість; і вчимося для школи, а не для життя.
Людина з гарною книгою в руках ніколи не може бути самотньою.
Якщо ви зустріли дівчину, яка читає, не відпускайте її. І коли ви знайдете її, о 2-й годині ночі, що плаче і притискає книжку до грудей, просто зробіть їй чашку чаю і притисніть до себе. Ви можете втратити її на кілька годин, але вона завжди буде повертатися до вас. Вона говоритиме, що герої роману реальні, оскільки вони завжди тимчасово стають такими. Не відпускайте дівчину, яка читає, ви її заслуговуйте. Ви заслуговуйте на дівчину, яка може вам дати більш яскраве життя, ніж ви собі уявляєте. Якщо ви хочете миру в душі та за її межами – не відпускайте дівчину, яка читає.
Читання - розширює горизонти фантазії, робить нас мудрішими і сильнішими.
Коли я підросла, я зрозуміла, що є ціла армія людей, які ховаються від дійсності саме в читанні. Міф про те, що Росія — сама читаюча країна у світі, стояв, на мою думку, саме на цих людях. І література, здатна замінити собою життя, пронизане фальшом, жорстокістю та убогою ідеологією, існувала: велика російська література.
Надмірне читання не тільки марно, тому що читач у процесі читання запозичує чужі думки і гірше засвоює їх, ніж якби додумався до них сам, але й шкідливо для розуму, оскільки послаблює його і привчає черпати ідеї з зовнішніх джерел, а не з власної голови.
Не нудись над книгою. Якби там було що серйозне, люди давно обнялися б одне з одним.
Зал був невеликий, темний і незграбний, у ньому пахло пилом і часом. Що означає: "Пахло часом"? У всьому світі є свій запах, і для мене час пахне як одна з тих старих книг, які стояли на полиці і при діді, і при батькові, і тебе вони пам'ятають ще тим самим хлопчиськом, який читав їх і щиро вірив у те, що всіх лиходіїв покарають, всі наші залишаться живі, капітан Блад правда одружиться з Арабеллою і буде щасливий, підводний човен«Піонер» насправді існував, а Дік Сенд став найкращим капітаном на світі. І у всіх все обов'язково скінчиться добре.
Читайте авторів, які пишуть так, як мрієте писати ви самі, що мислять так, як вам самим хочеться мислити. Але читайте і тих авторів, які мислять не так, як ви, або пишуть не так, як хотілося б писати вам, — щоб отримати стимул подивитися в тому напрямку, куди ви й не глянули багато років. І знову ж таки, не дозволяйте снобізму інших відвернути вас від читання, наприклад, Кіплінга, якщо його більше ніхто не читає.