Читанню вчать як всьому іншому: освоюючи абетку, досліджуючи зв'язки, розуміючи цілі та оцінюючи кошти, але головне - ставлячи себе на місце автора. Щоб стати хорошим читачем, треба бути письменником, чи хоча б побути з ним.

Хіба може звичайна людина стати чарівником, полетіти на іншу планету або вирушити в далеку подорож — в інші країни, на безлюдні острови чи навіть крізь час, минуле чи майбутнє? Я відповім: "Звичайно, і дуже легко!" Для цього йому достатньо лише взяти до рук гарну книгу.

Людина перестає мислити, коли перестає читати.
(Ні про що не думає лише той, хто нічого не читає.)

Будь-яка грубість тане, немов на вогні, під впливом щоденного читання гарних книг.

Граматичні хвороби лікуються за допомогою граматики, орфографічні помилки викорінюються за допомогою вправ, страх перед читанням долається читанням, страх не зрозуміти — зануренням у текст, а звичка думати взагалі набувається завдяки роздумам.

Ніколи не читай книги, якій не виповнилося року.

Два тижні він нічого не читав, і газета видалася йому шедевром класичної літератури.

Чим більше читаєте, не розмірковуючи, тим більше запевняєтеся, що багато знаєте, а чим більше розмірковуєте, читаючи, тим ясніше бачите, що знаєте дуже мало.
(Чим більше ми розмірковуємо, тим більше переконуємось, що нічого не знаємо.)

Мені ніколи читати газети. Та й листоноша кидає їх на мінне поле.

Вміння читати хороші книги зовсім не рівносильне знання грамоти.