…і найсміливіший з нас боїться самого себе. Самозречення, цей трагічний пережиток тих диких часів, коли люди себе калічили, затьмарює нам життя. І ми розплачуємось за це самообмеження. Будь-яке бажання, яке ми намагаємося придушити, блукає в душі і отруює нас. А згрішивши, людина позбавляється потягу до гріха, бо здійснення – це шлях до очищення. Після цього залишаються лише спогади про насолоду або хтивість каяття. Єдиний спосіб позбутися спокуси – поступитися йому. А якщо надумаєш боротися з ним, душу буде томити потяг до забороненого, і тебе змучують бажання, які жахливийзакон, тобою ж створений, визнав порочними та злочинними. Хтось сказав, що найбільші події у світі – це ті, що відбуваються в мозку людини. А я скажу, що найбільші гріхи світу народжуються в мозку, і тільки в мозку.

А знаєте, що найстрашніше? Мені здавалося, що він із нас найсильніший. Але, можливо, головне тут не бути найкращим. Можливо, головне тут знайти маленькі радості, які можуть допомогти дожити до вечора. Це підтримка близької людини або те, що ти дозволяєш собі піддаватися емоціям... нехай навіть на мить. Або це можливість хоч раз побути безкорисливим. Не знаю... Напевно, головне це просто вижити. Будь-яким методом.

Чого він так розлютився? Взяли пару морквин і трохи капусти! І ті три мішки картоплі, які ми взяли минулого тижня, та гриби, які ми стягли тиждень тому. Знаєш, Піпіне, він гарячиться через дрібниці!

— Я знаю, ви, телиці, то миритеся, то сваритеся. Я знаю.
— Телки...
— І мені лізти у ваші справи треба так само, як друга дірка в дупі.

- Я вас не розумію.
- У нас з вами в такому разі нерівне становище. Я вас чудово розумію.
– Мене? Ще б. Я не вмію висловлюватися так тонко, щоб залишатися незрозумілою.

У день, коли дощ пах морозивом, я побачив, як мій кролик вирушив до раю.
У день, коли мідні труби старого складу пахли гаром, мій брат на моїх очах вирушив до раю.

Неважливо, хто розбив тобі серце, і скільки часу буде потрібно, щоб його склеїти — ти не зможеш пережити це без твоїх друзів... (Хто б не розбив твоє серце і скільки б часу не знадобилося, щоб пішов біль, ти нізащо не впораєшся без своїх друзів.)

Небеса знають - ми даремно соромимося своїх сліз, - вони як дощ змивають душний пил, що висушує наші серця.

— Чому ви говорите зі мною?
— Місіс Хадсон череп забрала.
— То я вам череп замінюю?
— Та гаразд, у вас виходить!

Моя дружина боялася темряви. Але потім вона  побачила мене голим. Тепер вона  боїться світла.