Ти, як справжній філософ, дивишся в корінь проблеми, тільки не можеш її сформулювати. А все тому, що твоя філософія відірвана від природничо-наукових знань, вона така, чи знаєш, річ у собі, що ні з чим оточуючим не стикається.
Філософія - то гарна в книжках, а він поживи спробуй на нашому місці!
Якщо довго дивитися в прірву, то глибина починає виглядати в тебе.
Кожен поворот, якого ти боїшся, — лише порожнеча, яка прикидається непереборною пеклою.
Ми живемо в епоху майстерно виконаних злочинних задумів. Сучасні правопорушники давно вже не ті наївні діти, які очікують, що їх, люблячи, вибачать. Це люди зрілого розуму, і у них є незаперечне виправдання — філософія, яка може служити будь-чому і здатна навіть перетворити вбивцю на суддю.
Як говорить китайська мудрість:«Якщо твоя філософія та принципи не приносять тобі користі – викинь її, Кху-Ям».
Проходимо повз обличчя, штрихи сузір'їв...
Роздавши хвилини, як буклети біля метро,
Ми непомітно якось повсюдно
Живемо за принципом простого доміно. На плечі виправдання, як накидка.
І якось непомітно для себе
Ми здійснюємо першу помилку
І тихо ховаємо її десь у засіках Закохуємося, звикнемо та забудемо.
І запечатаємо в розділі«в нікуди»...
Що толку пояснювати звичайним людям Яка
вразлива і чутлива душа? Випадково надряпаємо, навіки
незагоєні рани на грудях.
Надійніше зберігаючи чеки,
Чим совість, що у житті нам нести. Витративши даремно бездумно і бездарно
Годинники, тижні, місяці, роки,
Все рідше помічаємо фрагментарно
Якою стежкою ми зайшли сюди. І як прекрасний цей кармінний захід сонця..
Про нього почувши тільки вуха краєм,
В безмовній тяжкості забуття лампад,
Ми якось непомітно вмираємо.
Який логічний кінець«вільного суперництва»? Кожен підприємець прагне побити своїх суперників, залишитися одноосібним господарем ринку. Вільне суперництво веде до монополії, тобто до заперечення суперництва.
... розпад Радянського Союзу і, як наслідок, те, що сьогодні в Америці називають«перемогою в холодній війні», стало результатом фатальної помилки, яка призвела до кризи ідеології. І почалося все зовсім не з приходом до влади Михайла Горбачова, котрий оголосив перебудову та настання ери«нового мислення». Почалося це, хоч як це дивно, з позиції самого засновника Радянської держави — Володимира Ілліча Леніна.
Справа в тому, що сама державна модель, яку встановили в Країні Рад більшовики після Громадянської війни, не мала на увазі цілого ряду найважливіших інститутів, необхідних для повноцінного життя будь-якого нормального суспільства. Політологія та соціологія як науки до ладу не існували; філософіяперебувала в абсолютному загоні — філософів, які намагалися широко мислити, у кращому разі звільняли з роботи, а в гіршому відправляли в місця не такі віддалені. Плюс до цього всередині радянського суспільства в принципі була відсутня полеміка з найнагальніших питань.