— Ти не справжній, не справжній...
— А ти що? Вони справжні? Ти подивися на них, подивися, наш світ грунтується на фантазії, штучні емоції в таблетках, психологічна війна у вигляді реклами, хімікати в їжі, що змінюють свідомість, промивання мозку за допомогою ЗМІ, штучні теплиці в соціальних мережах. Ну! І що з цього справжнє? З початку століття ми не бачили нічого справжнього, ми відключили все. Витягли батарейки, закусили пачкою ГМО, а потім викинули залишки в смітник людської жадібності, що постійно зростає. Наші будинки належать корпораціям, заснованим на стрибках по дисплеях у двійкових числах, що вганяють людствоще небачену досі сплячку. Прийде копатися дуже довго перш ніж ти доберешся до чогось справжнього. Ми живемо в царстві нісенітниці, і ти прожив у ньому занадто довго, тож вистачить говорити, що я не справжній. Котлета в твоїй дупі нереальніший за мене. Для тебе, Елліот, я цілком справжній.
Проблеми у людей виникають здебільшого від фантазії. Якби у вас не було фантазії, у вас не було б проблем, тому що ви б приймали життя таким, яким воно є. Але тоді б у вас не виникало б і романтичної закоханості, бо романтична закоханість — це коли ви знайшли свою мрію втіленою в тому, хто й поруч із нею не стояв.
Той, хто дитиною відчуває потяг до матері, не може не бажати бути дома батька; він ототожнює себе з ним у фантазії і потім ставить собі за мету його перевершити.
Занадто захоплюватись чужими історіями шкідливо. Можна на все життя залишитись глядачем і так і не створити свою власну.
Фантазія – цінна річ, але не можна їй давати дорогу всередину. Тільки зовні, тільки зовні.
Люди знаходять дійсність незадовільною і тому живуть у світі фантазій, уявляючи собі виконання своїх бажань. Сильна особистість робить ці бажання в реальність. Слабка так і живе в цьому своєму світі та її фантазії втілюються у симптоми різних хвороб.
Все можливе, якщо ніхто не довів, що цього не існує.
Без вигадки життя було б зовсім нудним.
Того, хто відкидає чудеса та фантазію, ще за життя чекає трупне задублення.
Надлишки фантазії переходять у марення.