Межа тупості — малювати яблуко як воно є. Намалюй бодай черв'яка, змученого коханням, і танцює лангусту з кастаньєтами, а над яблуком нехай запурхають слони, і ти сам побачиш, що яблуко тут зайве.

Спочатку це було вигадкою, потім забобонами, а потім непохитною вірою. Це була... блукаюча фантазія. Але скінчилося все це погано. Дуже погано...

Наші фантазії – це реальність без відмовок.

- Отже. Що ти бачиш?
— Собаку...
— Правильна відповідь — хмара!
— Хто дивиться на хмару та бачить тільки хмару?

Бог не дарма вигадав фантазії. Без них життя втратило б усю чарівність і її заїв би побут.

Нехай у фантазії, ми не повинні забувати про дійсність.

Жодна відчутна, реальна краса не може зрівнятися з тим, що здатна накопичити людина в глибинах своєї фантазії.

А ви думали просто вигадувати відмовки спросоння? Дайте мені чашку кави, хвилин п'ять часу і я вигадаю таку легенду, що сама в неї повірю.

Знаєш, чим реальність відрізняється від фантазії? Тим, що коли мрії збуваються, все виявляється не так, як ти собі уявляла.

Я люблю нонсенси, вони пробуджують елементи нашого мозку. Фантазія необхідний інгредієнт у нашому житті, вона  являє собою спосіб поглянути на наше життя зі зворотного боку телескопа... Що саме я і роблю, і що змушує вас сміятися над життєвими реаліями. Іноді ти навіть ніколи і не дізнаєшся цінність прожитого моменту, доки вона  не перетвориться на пам'ять!