Не знаю, чому мені все робилося сумніше та сумніше; ніби темна хмара знялася з глибини душі; мені було так важко, що я плакала, гірко плакала... У мене є батько і мати, - але я сирота: я одна на всьому білому світі, я з жахом відчуваю, що я нікого не люблю. Це страшно! На кого не подивися, всі люблять когось; мені всі чужі, хочу любити і не можу.
Я втішаю себе принаймні тим, що все це було лише грою моєї уяви і крім мене нікому не завдало шкоди.
Реформатори — ідеалісти, які рухаються суто марксистською ідеєю домінування економічних законів над соціально-політичною та адміністративною реальностями, створили умови для звільнення соціальних груп, сформованих реальним соціалізмом, від шляхів будь-яких законів.
Я мертва людина. Я прокидаюся вранці, і мені нестерпно хочеться одного спати. Я одягаюсь у чорне: ношу жалобу по собі. Жалоба по людині, якою не стала.
Самотність - це коли в будинку є телефон, а дзвонить будильник.
— Сину, чому люди хочуть ударити нас своїми машинами?
— Це тому, що вони нещасливі, мамо, а нещасним людям подобається псувати речі.
Все життя я була твердо впевнена, що закоханість — це не коробка шоколадних цукерок, куплена на шляху до побачення. Це щось більше. Те, чого мені ще не показувало життя. Виявляється, все набагато простіше. І водночас складніше, бо немає такої мови на землі, яка здатна передати це почуття.