– А іноді мені сниться, що я падаю. Адже ми все частенько падаємо, Ільмаре… А коли падаєш, головне – не злякатися. Усі біди походять від страху. Варто тобі злякатися, і страх починає зростати. Руки втрачають силу, думки застигають, воля тане - і ти віддаєшся у владу жаху. Дивишся, як наближається земля, чуєш, як тріщать крила... і нічого не можеш зробити. Страх народжує лише страх.
Останнім часом я багато думаю про те, що іноді треба ризикувати. Головне подолати свій страх. Тому що щоразу, коли ти ризикуєш, чим би це не закінчилося, ти радий, що ти ризикнув.
Одна з причин людських воєн - це страх. Це«я тебе боюсь». Ксенофобія. І це дуже чудово показують шимпанзе. Тобто шимпанзе воюватимуть на винищення один з одним, навіть коли у них купа ресурсів та купа їжі, просто тому, що вони один одного бояться. Тому що це два різні племені, які можуть одне одного не розуміти. І вже це одне нерозуміння, взагалі необхідність брати і розбиратися, включати мізки, розуміти когось іншого, — викликає такий жах, таку агресію, що вони краще будуть ґвалтувати і пожирати один одного, ніж зроблять це додаткове зусилля якось один в одному. розібратися. І якщо людству вдалося відрізнитись від інших мавп, то саме завдяки тому, що якоюсь незрозумілою мутацією, випадковою мутацією, випадковим поєднанням хімічних елементів у крові в певні дні людські мавпи були здатні бути один до одного трохи менш агресивними, ніж шимпанзе.