Але в результаті тебе приб'є зовсім не те, чого ти боявся.

Страх паралізує, змушує не діяти. Або ще гірше. Робити те, що потім пошкодуєш.

Виступ перед публікою лякає та спустошує. Це як битва. Ти вбиваєш, коли виступ вдалий. А якщо ні, то гинеш сам.

Нікого не боятися вельми небезпечно. Страх корисний.

Людина повинен бояться того, чого не знає.

Будь-яка влада існує рівно до тих пір, поки у неї є підтримка більшості населення, нехай навіть іноді ця підтримка виключно мовчазна. Влада кардиналів тримається на одному страху, а страх - дуже ненадійний фундамент.