Дмитро Ємець. Таня Гроттер і палиця волхвів
Не бійся йти не туди – бійся нікуди не йти.
Не бійся йти не туди – бійся нікуди не йти.
Хто одного разу не переборов у собі боягузтво, вмиратиме від страху до кінця своїх днів.
Ти ходиш до повій не з цинізму, о ні, - ти йдеш до них зі страху перед любов'ю. Вони займаються з тобою сексом, рівно нічого не відчуваючи, доставляють насолоду, не завдаючи душевного болю.
Найбільша людина, яка робить щось із любові, а чи не через страху.
Ти маєш упокоритися зі своїми власними страхами. Якщо ти будеш чесним, ти робитимеш помилки, але ти з цим впораєшся. Найцікавіші речі відбуваються після помилок.
— Похвальбою та жорстокістю кохання свого народу не завоюєш... як і кохання своєї королеви.
— Мати каже, що страх кращий за кохання. А вона [Сансу] мене боїться.
- Бачу. Шкода, що Станіс із Ренлі не дванадцятирічні дівчинки.
Найбільше на світі ти боїшся самого себе. Боїшся бути сам собою. Воістину, ти не маєш ворога страшнішого, ніж ти сам...
Смерть не страшна, а сумна та трагічна. Боятися мертвих, цвинтарів, моргів – гора ідіотизму. Потрібно не лякатися небіжчиків, а шкодувати їх та їхніх близьких. Тих, чиє життя перервалося, не давши зробити щось важливе, і тих, хто залишився вічно оплакувати тих, що пішли.