Найгірша реакція це та, в основі якої лежить страх.

Боятися не соромно, ми всі чогось боїмося! Потрібно тільки зрозуміти, що саме тебе лякає! Тоді можна протистояти страху і навіть використати його!

Усі ми маємо страхи. Але в тих, хто дивиться їм в обличчя, є ще й мужність.

Боятися це добре. Боятися це просто. Боятися це нормально. Але безглуздо і марно.

Люди не вміють бути одні, чужі потреби в духовній самотності, вони бояться його, чіпляючись хоч за якусь односторонню любов чи ненависть, яка в незбагненній прихильності до схематизму дуже скоро перетворюється на звичку...

Страх ріже глибше за меч.

Існує лише одна форма інфекції, яка поширюється швидше за вірус. І це — страх.
(Лише одна епідемія поширюється швидше за вірус, — подумала вона. — Це страх.)

Життя — це надія, любов, обов'язок і страх. Поки лишається хоч щось, смерть не прийде.

Скільки ж ми втрачаємо через те, що боїмося втратити.

Я боюся так давно, що втомилася боятися.