— Що це за справи з апельсинами?
— Лікар каже, що мені потрібно приймати вітаміни.
- Так приймай вітаміни. Апельсини навіщо жерти?

Слухай, коли мені буде приємно, я так довезу!... що тобі теж буде... приємно.

Драний кіт, рваний кіт,
У тебе порожній живіт,
Драний кіт, рваний кіт,
Світла година прийде.

Якби ти, Михаличу, був просто змія — тоді ще нічого, ну, змія як змія. Але ж ти чорна мамба, є така південноафриканська змія — чорна мамба! - Від її укусу людина видихає за 30 секунд до її укусу!

Погана стрижка, такий безсмачний одяг і такий, знаєте, легкий наліт засранки.

- Я дуже, дуже багата!
— Не хвилюйся, це минеться!

Коли люди вирішують припинити з кимось близькі стосунки, вони часто вживають побиту фразу —«рухатися далі». Типу:«Я застала Стіва в ліжку зі стриптизеркою, вони робили гидкі речі. І я вирішила: треба рухатись далі». А я думаю про себе:«Взагалі, хто тут вирішив рухатися далі, то це швидше Стів».

Дивуюсь, як це я досі не розучився дивуватися!

— Цим засвідчую, що пред'явник цього, Микола Іванович, провів згаданої ночі на балу у сатани, будучи залучений туди як перевізний засіб... постав, Гелло, дужку! У дужці пиши«борів». Підпис - Бегемот.
- А число? — пискнув Микола Іванович.
— Чисел не ставимо, з числом папір стане недійсним, — обізвався кіт, підмахнув папір, звідкись добув друк, за всіма правилами подихав на нього, відтиснув на папері слово«сплачено» і вручив папір Миколі Івановичу.

— Гей, консерваторки, де ви раніше працювали? У танцкласах?
— Ні, на похороні.
— Будьте ласкаві, воскресніть із мертвих. У темпі, дівчатка, у темпі.