— Імітувати сміх — як імітувати оргазм!

— А імітувати оргазм добре?

— Ні, ну краще імітація, ніж нічого.

— Але імітація оргазму — це не оргазм!

— Для тебе немає! Але ж ти не одна! Не будь егоїсткою!

Сміх – справа добровільна, а плакати змушують.

— Що трапилося?

— Ти клянешся нікому не розповідати і не сміятися?

— Я віднесу свою таємницю до могили, але сміх — неконтрольована реакція організму.

А чому б їй не сміятися? Адже сміятися краще, ніж плакати. Особливо, якщо і те, й інше марно.

Для ревнощів немає  нічого гіршого за сміх.
(Я знаю, для ревнивої людини найжахливіше — сміх.)

Коханій зовсім не слід завжди сміятися. Це заохочує чоловіків до зради. Бачачи її веселою, не відчуваєш каяття; а якщо вона  сумна, якось стає соромно.

Ми вже казали, що Урсус не посміхався; він тільки сміявся - часом навіть часто; але це був гіркий сміх. У усмішці відчувається злагода, тоді як сміх часто означає відмову.
(У посмішці завжди є деякі початки примирення, тоді як сміх часто виражає собою відмову примиритися).

Що завадить мені, сміючись, казати правду?

Хто сміється останнім, сміятиметься один.

Люди завжди сміються з своїх трагедій, — це єдиний спосіб переносити їх.