Не можуть бути гарними очі, які жодного разу не плакали.

І лише вночі біль часом розбудить,
як у серці – ніж …
Подушку закушу
та плачу, плачу,
нічого не буде!
А я живу, ходжу, сміюся, дихаю...

Плач! Плач – але що таке, Ніно,
Що сльози жіночі? Вода!
Я ж плакав? Я чоловік!
Від злості, ревнощів, мук і сорому
Я плакав — так!
А ти не знаєш, що таке
Коли чоловік — плаче!
О! в цю мить до нього не підходь:
Смерть у нього в руках - і пекло в його грудях

— Коли жінки плачуть, мучини легко втрачають самовладання.

Ох! Я люблю ті предмети, які чіпають моє серце і змушують мене проливати сльози ніжної скорботи!

Взагалі плакати корисно, тоді ти не тримаєш горе в собі і воно тебе не роз'їдає.

— Ти дуже гарна, але ці сльози тобі не личать. Прошу, віддай їх мені.
— Вибач, їх я ні з ким не можу поділити. Я із ними пов'язана назавжди.

Не думай дати їм ухопитися за твій плач, вони з нього собі усмішок наш'ють.

... Можливо, тоді ллються сльози, поки серце палить, як вогнем. Хоч би заплакати!

Жіночі сльози - універсальна зброя, і ми, чоловіки, так і не змогли виробити проти них ні захисту, ні протиотрути.