Вероніка Михайлівна Тушнова
І лише вночі біль часом розбудить,
як у серці – ніж …
Подушку закушу
та плачу, плачу,
нічого не буде!
А я живу, ходжу, сміюся, дихаю...
І лише вночі біль часом розбудить,
як у серці – ніж …
Подушку закушу
та плачу, плачу,
нічого не буде!
А я живу, ходжу, сміюся, дихаю...