Я маю щастя проводити час з ранку і до вечора у суспільстві геніальної людини, тобто із самим собою, а це дуже приємно.

Я волію бути один, але поруч із кимось...

Я не був ні мізантропом, ні женоневісником, але мені подобалася самота. Добре сидіти собі десь у закутку, курити та попивати. Я завжди був найкращою компанією самому собі.

Він тішився самотністю, вітром і солоним морським хвилям, над якими ширяла його душа.

Залишитися одному жахливо, але раптом усвідомити це ще гірше.

Вона намагалася дружити, але у однолітків і однолітків на умі були порожні речі, які її не цікавили. Вона  примушувала себе поважати старших, але вони здебільшого здавались їй дорослими дітьми, які не розуміли навіть найпростіших основ навколишнього світу і, що найнеприємніше, не цікавляться і не відчувають тривог на його рахунок.

Мій біль - це тільки мій біль. Вона  ніколи й нікого не цікавила, так завжди було і завжди буде. Вона  залишиться лише зі мною.

Бійся нещасть, — переконливо сказав Галеран, беручи хлопчика за плече, — ти дуже пристрасний у всьому, серце твоє надто відкрите, і враження сильно вражають тебе. Будь стриманішим, якщо не хочеш згоріти. Самотність - ось проклята річ, Тіррей! Ось що може занапастити людину.

Самотність стала якоюсь сорому хворобою. Чому всі так його цураються? Та тому, що вона змушує думати. В наші дні Декарт не написав би: "Я мислю - значить, я існую". Він сказав би:«Я один – значить, я мислю». Ніхто не хоче залишатися на самоті: воно вивільняє надто багато часу для роздумів. А чим більше думаєш, тим стаєш розумнішим – а отже й сумнішим.

Коли випадає сніг і дмуть білі вітри, самотній вовк помирає, але зграя живе.