Більше дзвонити не було кому. Я стояв з телефонною трубкою посеред величезного міста, десять мільйонів людей тинялися навколо мене, і зовсім нема з ким поговорити.
Як дивно, - думала вона. — Не рахуючи останніх днів, у цьому будинку постійно жили понад сто п'ятдесят років. Він ніколи не пустував, його не продавали - їм завжди володіли мої предки. Тут росли діти, помирали старі. Будинок і сам став живим... І тепер ця раптова порожнеча та усвідомлення того, що він нікому не потрібен.
На світі, на юру
Неприємно мені й самотньо.
Мені б забитися в нору,
Затаїтися далеко-далеко.
Щоб ніхто, ніколи,
Ні за що, нікуди, звідки.
Лише корми та вода.
І сузір'їв північне диво.
Тільки плескіт за бортом -
Рівнозвучне нагадування
Все про те та про те,
Що замріяло в юності ранній,
А потім за бортом
Загубилося в тумані.
Самотність - це як удар важкого молота: скло воно розіб'є вщент, але сталь загартує.
Мудреці ніколи не показують своєї мудрості перед обивателями, тому що розуміють - у людях немає нічого доброго... Ти показуєш їм доброту - а вони сприймають це як слабкість ; ти показуєш їм пристойність і честь - і вони думають, що ти простак, якого можна обдурити.
Не дивися назад. Одягнися, візьми свої гроші, йди на кут, дочекайся автобуса і ніколи не повертайся.
Він справді побував на тому світі, але не міг винести самотності і повернувся назад.
Мені було самотньо, але зручно.
Коли я вирішила стати співачкою, моя мати попереджала мене про те, що я багато часу проводитиму сама. Втім, як усі ми. Самотність супроводжує нас життям.
Для того, щоб бути повністю пов'язаним з іншою людиною, вам доведеться спочатку знайти зв'язок із самим собою. Якщо ми не можемо змиритися зі своєю самотністю, ми починаємо використовувати іншого як укриття від ізоляції.
Кожен з нас самотній у свій смертний час, і лише гордець уявляє, що ніби він не самотній у кожну мить свого існування.