Те, що вже створено, стає мертвим і не може бути доказом, бо це вже не дія. Реальна лише дія.

«Блаженні ті, що плачуть, — говорив напис під картинкою, — бо вони втішаться».

Блаженні плачуть, бо вони отримають по яйцях, як тільки спробують прийти до тями. Цього немає  в Біблії, а треба було б записати.

Мрії – реальність. Головне сильно захотіти і зробити крок  уперед.

Якщо це виглядає як качка, крякає як качка і взагалі поводиться як качка, то я називаю це качкою. І якщо ти назвеш це букетом троянд, вона від цього крякати не перестане.

Ти розумієш, що закохався, коли не можеш заснути, тому що реальність нарешті виявляється кращою за будь-які сни.

Аристократична ілюзія про необмежену проникливість чистого мислення має свого двійника — значно більш плебейську ілюзію наївного реалізму, за яким усі речі«існують» у тому вигляді, в якому їх сприймають наші почуття. У повсякденному житті людини та тварин панує саме ця ілюзія. Вона  служить відправним пунктом всіх наук, особливо природних.

Песимізм є природним, бо є прямим наслідком двох трагічно-невикорінних реалій: благі діяння залишаються невизнаними або караються, а зловмисні прикриваються маскою чесноти.

Світ - це переплетений сам у собі клубок людських доль.

Коли про тебе вже склали враження, непросто змінити відносини, що склалися, додавши якусь деталь. Коли люди оцінюють один одного, це не просто арифметичне додавання або віднімання. Вони сприймають тебе крізь свої упередження. Правда в тому, що тебе не бачать таким, яким ти насправді. Вони бачать тільки те, що хочуть побачити, реальність, яку вони прагнуть.

Єдиний спосіб уникнути реальності - перетворити своє життя на обман.