Подивіться на мешканців божевільних будинків. Клініки сповнені людськими істотами, які не змогли примиритися зі своєю посередністю та незначністю, а тому знайшли шлях до порятунку у втечі від реальності.

Іноді мені здається, що відображення набагато реальніше, ніж те, що відображається.

Ми більше не живемо у реальному світі. Ми живемо у світі умовностей.

Іноді він зустрічав людей, яких за інших обставин міг назвати друзями.
Але як тільки він залишав насиджене місце, ці знайомі зникали, ніби стерті гумкою з аркуша реальності.

Так, іноді трапляється неймовірне. Реальність навіть дуже легко зраджує людей, по забаганню жбурляючи їх життя в несподіваних напрямках. Іноді вони потрапляють у глибини розпачу. Це жорстоко та неправильно. Навіть абсурдно. Потрібно бути насторожі. Будь-якої миті може статися все що завгодно.

Якщо Ви хочете змінити свою реальність, то Ви повинні змінити своє мислення.

Тільки Посередник здатний допомогти Сприймаючому доторкнутися до первородного світла, що проникає крізь мистецтво. Адже справжнє мистецтво потрібне лише для цього, — щоб дозволити людині хоча б на секунду вирватися з сонного паралічу свого повсякденного заціпеніння і хоча б на мить намацати той забутий світ, з якого він прийшов.

Реальність, як мені здається, набагато страшніша за будь-яку історію про мерців, привидів або інопланетян.

Ми це те, що ми думаємо:
Ми все те, що виникає
У наших думках.
Своїми думками
Ми створюємо світ.

Погляньте на речі як німці реально.