Справжня самозабутня любов полягає в готовності збрехати, обдурити для того, щоб зробити іншу людину щасливою, щоб створити для неї ту реальність, яку він шукає, якщо їй не подобається та, в якій вона живе.

Головне — не вір своїм очам. Справжня реальність лише одна, і точка.

Те, у що ти віриш, назавжди стає твоєю реальністю.

Деякі люди відмовляються визнавати такі речі, як хвороба чи невірність, ніби факт потребує визнання, щоб стати реальністю.

Дивне відчуття, коли насправді щось відбувається так, як ти собі це уявляв.

Вмирати не страшно. Страшно, коли випадаєш із реальності. Або, коли реальність викидає тебе.

Ви тільки й бачите, що дерево у світлі ліхтаря. Чи настане той день, коли ви побачите нарешті ліхтар у світлі дерева?

Проблема в тому, що цей світ набагато складніший, ніж нам здається. Ніхто з нас не може сприймати його цілісно, ​​зазвичай ми оперуємо його досить урізаною моделлю, що склалася у свідомості. Поглянь. — Борис обвів рукою довкола. — Сонце, дерева, блакитне небо. Діти їдять морозиво, співають птахи. Просто ідилія. Але це лише частина цілого. І якщо ми з тобою зараз чогось не сприймаємо, то це не означає, що його немає.

...«культ особистості матінки», що підмінив тут віру в Христа і на якому все тут ґрунтується.

Убога трапеза сестер і дітей, що складається головним чином з пожертвуваних прострочених продуктів, де навіть у скоромний день рідко буває риба або молочні продукти, і про матусині розкішні обіди, про невпинну роботу без відпочинку, про ці заняття, що вимотують душу, про сестер, які від такої життя втрачали свідомість, і звичайно ж — про туалетний папір! Точніше, про її відсутність.

Ласкаво просимо в реальність, малюк. Як тобі бути дорослим? Не хвилюйся, це з тобою ненадовго.