Володимир Кутирьов. Прощання із природою
Як часто буває, що сьогоднішній вихід – завтрашній безвихідь. Як часто буває, що сьогоднішній глухий кут — це завтрашній вихід. Треба тільки в ньому побачити і почекати.
Як часто буває, що сьогоднішній вихід – завтрашній безвихідь. Як часто буває, що сьогоднішній глухий кут — це завтрашній вихід. Треба тільки в ньому побачити і почекати.
Тебе тягне до зір, але тягар проблем не дає тобі відірватися від землі.
Багато найбільших у житті можливостей з'являється під виглядом проблем.
Коли хлопчики грають у відеоігри та діють імпульсивно, вони сприймають«послання» та імітують образ дій, але не доходять до обмірковування глибших проблем.
Це суто жіноча проблема — малювати в уяві і через це бачити насправді образ, який не має нічого спільного зі справжнім життям. Все набагато банальніше, ніж ми того хотіли б.
Тепер я розумію, чому люди п'ють, заливають усі проблеми. Їм настільки боляче, що просто хочуть забути.
Якщо ми обоє любимо один одного, то зможемо впоратися з усіма проблемами.
Проблеми завжди і у всіх. Лише деякі їх вирішують.
Це питання дуже делікатне. Десь дуже прикро. Мене особисто він просто вбиває.
Найголовніше — не падати духом... коли стане не під силу, і все переплутається, не можна впадати у відчай, втрачати терпіння і тягнути абияк. Потрібно розплутувати проблеми, не поспішаючи, одну за одною.