Кожна проблема має своє рішення. Але якщо ти мовчатимеш, то ніхто не зможе тобі допомогти. У всіх нас є проблеми у житті. Так, у всіх є проблеми. І якщо ми всі обиратимемо смерть як вирішення проблем, то на землі нікого не залишиться.

— А знаєте, я припускаю, що в Неваді є одне містечко, створене спеціально для таких людей, як Говард, щоб вони могли відмовитись від усіх проблем. Вони можуть замінювати їх новими проблемами, як, наприклад: алкоголізм, ігрова залежність та захворювання, що передаються статевим шляхом.
- Як на мене, так Шелдон намагається сказати: "Вегас, дитинко!"

Від особистого життя зморшки, нерви та дефіцит вільного часу!

Отак і відбувається, ти начебто думаєш, що людині хоч краплю доріг, а їй насправді просто треба«комусь» розповісти про свої проблеми.

Якщо ти не можеш пояснити свою проблему, то хто зможе допомогти тобі?

Звісно, ​​проблема почалася набагато раніше. Проблеми завжди виникають задовго до того, як ми їх помічаємо.

Якщо ви курець, сигарета ні в чому не може бути винна. Наприклад, у курців ніколи не буває кашлю, викликаного курінням – у них просто постійна застуда. У той момент, коли ви перестаєте курити, вина за все, що у вашому житті йде не так, покладається на те, що ви не курили. У цьому випадку, якщо у вас виникає ступор, ви не упокорюєтеся з цим, а кажіть:«Якби я закурив зараз, це вирішило б мої проблеми». Потім ви починаєте ставити під сумнів своє рішення перестати курити.

- У нас маленька неприємність...
- Чорт!
— Один її друг випав із балкона.
- Звучить як велика неприємність.

... Мені часто надсилають листи, у яких запитують:«Що ви мали на увазі в тій чи іншій пісні?». Ну, до речі, що я мав на увазі, то й написав. А як мене люди зрозуміли, залежить, звичайно, від багатьох речей: від міри освіченості, від життєвого досвіду і так далі. Деякі іноді потрапляють у крапку, іноді — поруч, і я якраз найбільше люблю, коли поруч: отже, в пісні було щось, на що я навіть не звернув особливої ​​уваги. Може, не мав цього на увазі точно і конкретно, але щось подібне десь там у свідомості було.
І було б жахливо, якби ми всі мали на увазі, коли пишемо, — тоді ми б просто нічого взагалі не написали. Ви уявляєте?!
А що вже казати про Достоєвського, у якого одночасно йдуть десять чи п'ятнадцять планів? Він що їх весь час вираховував, записував, а потім з'єднував? Ні, це просто від того виходило, що він був такою обдарованістю людина, що про це не думав. Генію! Ось чому, коли люди, що стоять поруч, бачать у моїх піснях щось інше, але близьке до тієї проблеми, яку я чіпаю, я дуже щасливий.
Це незрозумілі речі, і вони виходять самі собою. Це є ознакою якоїсь таємниці у поезії, коли кожна людина бачить у пісні щось для себе. Я навіть намагався на всі подібні листивідповісти однією всеосяжною піснею, в якій був приспів із такими рядками:« Дякую вам, кореспонденти, що ви напевно зрозуміли мене». Але потім я покинув цю витівку.

Вихід із життєвого глухого кута людина знаходить, якщо зумів розібратися в самому собі.