Гордо носить своє зелене вбрання, коли всі інші злякалися, покірно роздяглися... Її ненавидять за те, що наважилася кинути виклик, не скоритися.

Я хотів тільки пояснити, чому природа, на твою думку, так на нас діє. Тому що вона будить у нас потребу любові і не може задовольнити її. Вона  нас тихо жене в інші, живі обійми, а ми її не розуміємо і чогось чекаємо від неї самої.

І немає  іншої істоти, яка була б такою ж неживою і такою ж товариською, як людина: перше – через його пороки, друге – через його природу.

Він любив природу і книги, і цими нахилами визначалися його головні радощі життя.

— Ти стояла так нерухомо, що я подумав, може, ти намагаєшся стати дріадою.
- Що?
- Дріади - духи природи - він показав на стовбури вишень. — Прекрасні жінки, одружені з деревами.

Природа тихо відпочиває,
А він спустився в голий сад,
Бутони троянд він одягає
У зелено-оксамитове вбрання. Вигадуючи ряд сольфеджій,
насвистуючи їх дроздам,
садить в полі він проліск,
Фіалки сіє там і там. La nature au lit se repose;
Lui descend au jardin désert,
Et lace les boutons de rose
Dans leur corset de velours vert. Tou en composant des solfèges,
Qu'aux merles il siffle à mi-voix,
Il sème aux prés les perce-neiges
Et les violettes aux bois.

Небо, як і раніше, затягнуте хмарами, день так само похмурий і сірий, комариною лапкою, павутинною пестощами пробігає по шкірі найдрібніша мряка.

Цілком справедливо, що захоплення красою пейзажу перетворилося на набір банальних слів. Всі роблять вигляд, ніби розуміють її, і намагаються наслідувати смак і витонченість того, хто першим відкрив суть мальовничості. Мені гидка будь-яка вульгарність висловів, і часом я не висловлюю своїх почуттів, тому що не знаходжу для виливу їхньої гідної мови, а лише побиті, тривіальні порівняння, які давно втратили сенс.

Щоб потоваришувати з метеликом, потрібно спочатку самій перетворитися на шматочок природи. Вимкнути з себе людину, причаїтися всередині - і уявити себе деревом, травою або квіткою.

... настав вечір, якийсь дивний вечір, коли літня денна спека почала поступово остигати і біле світло випаленого неба непомітно перетворилося на зелені сутінки. Такі вечори за літо трапляються не часто, але бувають.