Теофіль Готьє

Природа тихо відпочиває,
А він спустився в голий сад,
Бутони троянд він одягає
У зелено-оксамитове вбрання. Вигадуючи ряд сольфеджій,
насвистуючи їх дроздам,
садить в полі він проліск,
Фіалки сіє там і там. La nature au lit se repose;
Lui descend au jardin désert,
Et lace les boutons de rose
Dans leur corset de velours vert. Tou en composant des solfèges,
Qu'aux merles il siffle à mi-voix,
Il sème aux prés les perce-neiges
Et les violettes aux bois.