Я ціную себе лише за те, що знаю справжню собі ціну.

Мета, як я вважаю, завжди і в усіх одна, а саме жити вільно та незалежно; але не завжди люди обирають правильний шлях до неї. Часто вони думають, що пішли від справ, а виявляється, що тільки змінили одні на інші.

Немає попутного вітру для того, хто не знає, до якої гавані він хоче приплисти.

Філософи всіх шкіл згодні в тому, що найвище благо полягає у спокої душі та тіла.

Воістину, єдине, що я скільки-небудь знаю, — це те, що я цілковитий невіглас у всьому.

Безумство судити, що істинно і що хибно, на основі нашої обізнаності.

Нехай у мене ослабне рука, ступня або нога, нехай захитаються всі зуби - все ж, поки у мене залишається життя, все гаразд.

Душа, яка не має наперед встановленої мети, прирікає себе на загибель, бо, як то кажуть, хто скрізь - той ніде.

Якщо чудеса і існують, то тільки тому, що ми недостатньо знаємо природу, а зовсім не тому, що це властиво їй.

А честолюбству давайте відповімо, що воно і прищеплює нам смак до усамітнення, бо чого ж чуже воно більше, ніж суспільства, і чого воно прагне з такою ж наполегливістю, як не до того, щоб мати руки вільними?