Пригоди такі ж великі, як саме життя.

Мій милий друже, промчать дні,
Пролунає голос грізний.
І він велить тобі:«Усні!»
І сперечатися буде пізно.
Ми такі схожі на хлопців,
Що спати лягати не хочуть.
Навколо — мороз, сліпучий сніг
І пусто, як у пустелі,
А в нас — радість, дитячий сміх,
Горить вогонь у каміні.
Рятує казка від негараздів -
Нехай тебе вона  врятує.
Хоч легка витає сум
У моїй чарівній казці,
Хоч літо скінчилося, але нехай
Його не блякнуть фарби,
Диханням зла і цього разу
Не засмутити мою розповідь.

Пригоди називають такими часто вже після того, як вони закінчилися. Коли вони відбуваються, то зазвичай звуться неприємностями.

Була б дупа, а пригоди на неї завжди знайдуться!

А тепер вийдемо в ніч і пустимося в погоню за підступною спокусницею, ім'я  якої пригода!

Пригоди дуже гарні, коли вони в міру.

Все, що відбувається - це пригоди. Тут не трапляється ніяких«невдалих історій». Вони«вдалі» або«невдалі» тільки з точки зору Его, яке все судить.